Транскраніальна ультрасонографія (ТУС) – нове ультразвукове скринінгове дослідження, що розширює можливості нейросонографії
З впровадженням ультразвукової діагностики в вузькі спеціальності, профільні фахівці все частіше і більше доповнюють рутинні ультразвукові дослідження в своїх областях, відбувається доповнення, а іноді і повна зміна принципів застосування діагностичного ультразвуку в вузьких спеціалізаціях. Нічого дивного в цьому немає, адже ніхто не буде сперечатися, що акушерсько-гінекологічні ультразвукові дослідження без вузької спеціалізації діагноста в даний час зустрічаються все рідше. Абсолютно ті ж явища відбуваються і в інших областях медицини. Що мабуть, в кінцевому підсумку, призведе до ускладнення і поглиблення всіх ультразвукових досліджень у вузьких областях. Виробники УЗ обладнання вже відреагували на зростаючі запити вузькопрофільних фахівців появою апаратів УЗ, що відповідають потребам конкретного напрямку в діагностиці.
Дане дослідження проводилося на УЗД сканерах SonoScape.
«Досвід застосування транскраніальної ультрасонографії (ТУС) у пацієнтів різних вікових груп»
Як виявилося, в нашій вітчизняній медицині втілення вже існуючого і випробуваного дуже часто зустрічає значний опір.
Причин цього кілька:
Консервативність поглядів колег, керівництва, і так само відсутність бажання навіть розглядати щось НОВЕ.
Відсутність можливості реалізації цього НОВОГО (через матеріально-технічний дефіцит).
Є такий вислів «Краплі води точать камінь постійністю».
Так і ПІОНЕРИ наповнюють нові напрямки своїм ентузіазмом, обгрунтуванням долають перешкоди і ІДЕЯ втілюється в ЖИТТЯ.
Одним з таким ПІОНЕРІВ є лікар нейрохірург, доктор медичних наук, професор Іова А.С.
Вивчаючи його роботи, можна ознайомитися з новою концепцією, що отримала назву «3V – технології». А саме, «ЗV-технології» в дитячій нейрохірургії.
Використовуючи вислів Ю.Цезаря: «Veni, Vedi, Vici» («Прийшов, побачив, переміг»), були сформульовані принципи нового лікувально-діагностичного процесу в нейрохірургії. «Veni» ( «прийшов») – портативність устаткування, що дозволяє вільно переміщатися для надання медичної допомоги, враховуючи сувору обмеженість переміщення пацієнтів.
«Vedi» ( «побачив») – здатність візуалізувати мозкову тканину і структури мозку сучасними ультразвуковими сканерами. Для порівняння була обрана портативна система Sonoscape – A6.
«Vici» ( «переміг») – можливість надання першої і необхідної допомоги на місці.
У поняття ЗV-технології включений комплекс інформаційно-інструментальної підтримки нейрохірурга, який робить його мінімально залежним від умов, що склалися (наявності традиційного обладнання, великої кількості суміжних фахівців і т.д.). З досвіду можна сказати, що потреба в них досить широка. Це стосується надання нейрохірургічної допомоги в нейрохірургії, в умовах медицини катастроф, військової медицини, екстремальної медицини, а також планової неврологічної допомоги в регіонах, в умовах обмеженого інструментального забезпечення.
Грунтуючись на умовах «3V технології» наших Російських колег, методика була випробувана і впроваджена в Україні.
У медицині існують такі поняття, як скринінг-діагностика, експрес-діагностика і моніторинг захворювання.
Скринінг-діагностика є проведення масових планових обстежень з метою виявлення захворювань до виникнення характерних клінічних симптомів. Цей вид діагностики відноситься до профілактичної медицини. Експрес-діагностика це метод ургентної, екстремальної, військової медицини та медицини катастроф. Його завдання виявити зміни, що загрожують життю пацієнта в умовах гострого дефіциту часу і у «ліжка хворого». Завдання моніторингу – визначити тип перебігу захворювання (від стабільного до стрімко-прогресуючого), що дозволяє у всіх розділах медицини вибрати оптимальну тактику лікування і поліпшити прогноз. МРТ і КТ, незважаючи на дуже високі діагностичні можливості, з економічних причин не можуть використовуватися в якості скринінгу, а необхідність транспортування пацієнта до апарату значно обмежує їх можливості в експрес-діагностиці та моніторингу.
Вимоги до технології для скринінгу, моніторингу та експрес-діагностики дуже близькі. Основні з них – швидко отримати загальну інформацію про внутрішньочерепні структурні зміни за допомогою простих і портативних апаратів. На підставі цих даних клініцист повинен мати можливість вибрати оптимальну тактику дообстеження.
Одним з методів нейродіагностики є транскраніальна ультрасонографія (ТУС). Раніше вона не знайшла широкого практичного застосування в зв’язку з недостатньо високою якістю УЗ-зображення, великими габаритами УЗД-апаратів та відносно високою їх ціною. Поява нового покоління портативних і доступних ультразвукових апаратів SONOSCAPE зі значно більш високою якістю зображення, відновило інтерес до транскраніальної УС. Сьогодні цей метод застосовується в Украні.
| Характер структурних внутрішньочерепних змін | Кількість хворих | Кількість хворих | Розподіл пацієнтів за групами 1 | Розподіл пацієнтів за групами 1 | Розподіл пацієнтів за групами 2 | Розподіл пацієнтів за групами 2 |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Абс. ч. | % | Абс. ч. | % | Абс. ч. | % | |
| Супратенторіальні пухлини | 8 | 15 | 6 | 11,5 | 3 | 5,7 |
| Субтенторіальні пухлини | 3 | 3,5 | 3 | 3,5 | – | – |
| Пухлини гіпофіза | 6 | 12,4 | 5 | 9,6 | 1 | 1,9 |
| Оболонкові гематоми | 1 | 1,8 | 1 | 1,8 | – | – |
| Внутрішньошлуночкові крововиливи | 18 | 34,5 | 18 | 34,5 | – | – |
| Ішемічні інсульти | 9 | 18,6 | 5 | 9,6 | 4 | 7,6 |
| Інші | 7 | 14,2 | 5 | 9,6 | 2 | 3,8 |
| Всього: | 52 | 100 | 42 | 81 | 10 | 19 |
До групи «Інші» входили пацієнти з гідроцефалією (5), важкою черепно-мозковою травмою (2). Всі перераховані види патології мали прямі та/або непрямі УС-ознаки внутрішньочерепних змін. Прямі ознаки характеризувалися вогнищевими змінами УС-щільності головного мозку (об’єкти підвищеної або зниженої щільності). Непрямі ознаки включали в себе деформацію або дислокацію елементів нормального УС-зображення (наприклад, УС-синдром «мас-ефекту»). У пацієнтів з ішемічними інсультами були лише незначні прояви латеральної дислокації і набряку головного мозку в області інсульту (контрлатеральне зміщення третього шлуночка на 1-4 мм і зменшення ширини гомолатерального інсульту бічного шлуночка).
У 90% випадків (2718) візуалізувалися третій і бічні шлуночки. Оцінка їх положення і розмірів є важливим в діагностиці та моніторингу внутрішньочерепних змін. У 72% пацієнтів (2174 людини) вдавалося отримати УС-зображення середнього мозку. Оцінка цих даних має важливе клінічне значення для ранньої діагностики і моніторингу внутрішньочерепних змін при дислокаційних синдромах.
У 23 пацієнтів (1,1%) були післяопераційні кісткові дефекти, і дослідження проводилося методами транскраніальної і транскутанної УС (датчик розташовувався в типовому місці в області скроневої кістки з обох сторін, а потім на шкірі над кістковим дефектом). Наявність кісткового дефекту більше 20 мм в діаметрі дозволяло якісно візуалізувати внутрішньочерепний простір.
У 10% пацієнтів внутрішньочерепна візуалізація виявилася недостатньою. Це були в основному пацієнти старші 60 років (302 особи).
Вивчення хибнопозитивних результатів УС-скринінгу (10 осіб) показавло, що іноді УЗ – феномени (одержувані при дослідженні) можуть вплинути на помилкову постановку діагнозу, а їх кількість можна скоротити якщо ретельно вивчити анамнез людини доповнивши офтальмологічним дослідженням.
Обговорення результатів
В отриманих даних можна говорити про перспективність транскраніальної УС в нейроскринінгу, нейромоніторінгу і експрес-діагностиці як у дітей так і у дорослих пацієнтів. Незважаючи на доступність МРТ і КТ пухлини головного мозку до моменту їх первинної діагностики досягали значних розмірів (до 6 см). Це вказує на можливість формування грубих структурних внутрішньочерепних змін без типових неврологічних порушень не тільки у дітей, але і у дорослих. У таких випадках відсутні клінічні показання для призначення КТ або МРТ. Тільки наявність технології нейроскрінінгу дозволить виявляти ці зміни на більш ранніх етапах захворювання.
Для підвищення діагностичної значущості, транскраніальна УС повинна супроводжуватися одночасним, коротким аналізом клінічних даних. Найбільш доцільним є проведення дослідження в три етапи. Перший етап (клінічний) – ознайомлення з анамнезом, скаргами та результатами неврологічного огляду для визначення зони головного мозку, яка повинна привернути «підвищений інтерес» під час транскраніальної УС. Другий етап (сонографічний) – оцінка внутрішньочерепної архітектоніки, особливо в зоні «підвищеного інтересу» для виявлення структурних внутрішньочерепних змін. Третій етап (клініко-сонографичне зіставлення) – узагальнення та аналіз клінічних і сонографічних даних для визначення адекватності діагностики та вибору оптимальної тактики подальших медичних заходів (наприклад, застосування методів експертного нейрозображення, таких як КТ, МРТ).
При реалізації технології нейроскрінінгу можлива більш рання діагностика внутрішньочерепних змін. Особливі перспективи транскраніальна УС має в експрес-діагностиці та нейромоніторінгу травматичних і нетравматичних внутрішньочерепних гематом, оскільки дозволяє провести дослідження в будь-яких умовах надання медичної допомоги. Крім цього, апарати для транскраніальної УС можуть використовуватися і для інтраопераційної навігації в режимі реального часу.
висновки:
Транскраніальна ультрасонографія на SonoScape є доступним і досить ефективним методом нейроскринінгу, нейромоніторінгу і експрес-діагностики при структурних внутрішньочерепних змінах у дорослих пацієнтів.
Ефективність транскраніальної ультрасонографії підвищується при одночасному аналізі даних клінічного та ультрасонографічного досліджень.
Клініко-сонографічний принцип в нейроскрінінзі, нейромоніторинзі і експрес-діагностиці структурних внутрішньочерепних змін на SonoScape допомагають вибрати оптимальну тактику діагностики та мінімально інвазивне лікування.
Швидкий прогрес у розвитку ультразвукової техніки, мініатюризація апаратів і зниження їх вартості – головні принципи реалізації в апаратах Sonoscape, це підвищує перспективи транскраніальної УС в широкій медичній практиці.