Ультразвукове дослідження при травмі Протокол еFAST

еFAST (розширена сфокусована сонографічна оцінка при травмах) – це протокол ультразвукового обстеження біля ліжка хворого, призначений для виявлення перитонеальної рідини, перикардіальної рідини, пневмотораксу та/або гемотораксу у пацієнтів після травми.

Дослідження FAST дозволяє виявити наявність рідини, яка може бути кров’ю у передбачуваних клінічних умовах, за допомогою візуалізації 10 структур або просторів у 4 областях:

• Перикардіальної
• Навколопечінкової
• Близько селезінкової
• Тазової

еFAST (розширений-FAST) додатково обстежує передню та бічну плевральну порожнину (торакальна проєкція) для оцінки наявності пневмотораксу або плеврального випоту, ймовірно, гемотораксу у пацієнтів з травмою.

еFAST є високочутливим та високоспецифічним дослідженням (особливо у пацієнтів з гіпотонією). Його можна використовувати швидко, неінвазивно, без радіаційного впливу і повторювати при необхідності. Завдяки таким перевагам ультразвук, по суті, замінив діагностичний перитонеальний лаваж (ДПЛ) під час обстеження пацієнтів із травмою.

Позитивний еFAST у гемодинамічно нестабільного пацієнта може вказувати на необхідність негайного втручання (наприклад, зондової торакостомії, перикардіального вікна, діагностичної лапаротомії).

У пацієнта з гемодинамічною стабільністю еFAST може направити подальше діагностичне тестування.

Хоча невідкладний ультразвуковий протокол еFAST був розроблений для прискорення допомоги постраждалим пацієнтам, застосування його компонентів виявилося ефективним у разі використання портативного апарату УЗД (point-of-care ultrasound – POCUS) для обстеження неушкоджених пацієнтів з гіпотензією з метою виявлення вільної рідини, що утворилася з інших причин (наприклад, розрив при позаматковій вагітності, аневризм черевної аорти).

Показання для дослідження еFAST

• Оцінка ушкодження, гіпотензії та/або шоку неясної етіології у пацієнта з травмою для визначення необхідності подальших втручань
• Оцінка нез’ясовної гіпотензії або шоку у пацієнта без травми
• Для виявлення розриву при позаматковій вагітності.

Насамперед оцінюють стан перикардіальної сумки, особливо після проникної травми, тому що рідина в перикарді після травми може становити безпосередню загрозу життю та перевищує за важливістю лікування інших травм.

Дослідження E-FAST максимізує чутливість шляхом візуалізації залежних від сили тяжіння ділянок черевної порожнини, де накопичується переважно рідина. Ця рідина визначається як анехогенні (чорні) області, що заповнюють потенційні простори. Щоб підвищити видимість рідини, при обстеженні фокусуються також на характері взаємодії між щільними органами.

УЗД обладнання для обстеження еFAST

• Низькочастотний (наприклад, 2–5 МГц) датчик (криволінійний або фазований)
• Високочастотний (наприклад, 5–10 МГц) лінійний датчик для дослідження плеври
• Гель для ультразвукових досліджень (нестерильний) або хірургічна смазка на водній основі
• Рукавичка, яка надягається на датчик (забезпечує бар’єрний захист)

* Для E-FAST краще використовувати датчик з фазованими решітками, тому що його невеликі розміри легше розмістити між ребрами.

Розташування пацієнта під час дослідження еFAST

• Пацієнт перебуває у положенні лежачи на спині.
• Лікар стоїть збоку від пацієнта біля живота.
• Щоб збільшити чутливість з метою виявлення перитонеальної рідини у верхньому правому квадранті, пацієнта потрібно по можливості нахилити приблизно на 5 градусів у положенні Тренделенбурга.

Відповідна анатомія для дослідження еFAST

Правий параколічний жолоб глибше і більш прохідний, ніж лівий. Рідина переважно тече праворуч. Таким чином, ця область у черевній порожнині має бути оцінена першою (зазвичай після того, як був візуалізований перикард).

Простір, де потенційно може накопичуватися рідина або секрет, утворюється при переході очеревини від прямої кишки до сечового міхура у чоловіків або від прямої кишки до матки у жінок. Рідина переважно надходить у цю область через правий чи лівий бічний очеревинний канал. Таз є однією з найбільш залежних і структур черевної порожнини, що легко візуалізуються, тому скопичення рідини тут візуалізується раніше, ніж в інших областях.

Покроковий опис дослідження еFAST

1.Використовуйте конвексний датчик або датчик з фазованою решіткою.

2.Стандартне розташування датчика: переконайтеся, що зображення на екрані відповідає просторовому розташуванню  датчика, під час його переміщення. Мітка розташування датчика відповідає маркерній точці на моніторі ультразвукового апарату. За необхідності відрегулюйте налаштування монітора та положення датчика для досягнення точної орієнтації вліво-вправо. Традиційно, при отриманні зображень для дослідження E-FAST, помістіть маркер орієнтації датчика з правого боку у пацієнта та перевірте, щоб маркерна точка на ультразвуковому моніторі була у верхньому лівому куті монітора.

3.Змастіть датчика гелем, щільно натягніть рукавичку або чохол, щоб видалити всі бульбашки повітря, і зафіксуйте рукавичку/чохол на місці (наприклад, за допомогою гумки).

4.Нанесіть на покритий датчик багато гелю; недостатнє використання гелю обмежує візуалізацію важливих анатомічних структур.

Проєкція перикардіальної порожнини (кардіальна проекція)

Серцевий модуль при алгоритмі дослідження еFAST спрямований на виявлення гемоперикарду, який при травмі найлегше візуалізувати у субксифоїдній позиції. *

* УВАГА: стандартна кардіологічна орієнтація протилежна решті методів сканування розташуванням вказівного маркера на правій стороні монітора. При отриманні короткоосьової проєкції орієнтовна мітка зонда буде знаходитися зліва від пацієнта, а при отриманні довгоосьової проєкції орієнтовна мітка зонда буде направлена ​​в бік голови пацієнта.

• При використанні орієнтації для надання невідкладної або діагностичної медичної допомоги, тримайте датчик поперек в підреберній області майже паралельно шкірі й спрямовуйте трохи лівіше за грудину пацієнта і в напрямку голови. Маркер орієнтації зонда повинен бути праворуч від пацієнта.
• Перемістіть датчик далі по правій стороні пацієнта; у полі зору повинен з’явитися край печінки, що робить ліву частку печінки зручною для використання в якості акустичного вікна.
• Утримуйте датчик на шкірі пацієнта та обережно просуньте його вниз, спрямовуючи між головою та лівим плечем пацієнта.
• Переміщайте датчик якомога вище в підгрудний простір.
• На моніторі апарата УЗД обстежте зверху донизу печінку, правий та лівий шлуночки. Правий шлуночок знаходиться поруч із печінкою, оскільки знаходиться спереду від лівого шлуночка. На моніторі два шлуночки відображаються вгорі та праворуч, а передсердя – внизу та зліва.
• Для покращення зображення, збільште показник глибини датчика на пульті керування або наблизьте серце до датчика, попросивши пацієнта зробити глибокий вдих і затримати подих.
• Перикардіальна рідина є чорним (гіпоехогенним) простором між білими лініями перикарда.
• Плевральну рідину можна сплутати з перикардіальним випотом; Відмітною ознакою є те, що її можна побачити за низхідною аортою по проєкції довгої осі лівого шлуночка при парастернальному розташуванні УЗ-датчика.
• Жирову подушку епікарда також можна сплутати з перикардіальною рідиною. Епікардіальні жирові подушечки виглядають анехогенними, але рухаються разом із серцем, на відміну від перикардіальної рідини, яка є статичною.

Матеріали для публікації використані з сайту :https://www.msdmanuals.com